Настільна гра “Cities” — стань архітектором, якому довірили цілий район (і не облажайся)
Уяви: міська рада дивиться на тебе з надією і вручає ключі від занедбаного кварталу біля набережної — мовляв, перетвори це на щось, чим місто пишатиметься. Парки чи хмарочоси? Затишні алеї чи скляні офісні вежі? Усе на твоїй совісті, архітекторе. От тільки сусіди-конкуренти теж не пасуть задніх і так і норовлять урвати найкращі будматеріали просто з-під носа. Чий район у підсумку змусить раду ахнути від захвату? 2–4 гравці, 30–40 хвилин, від 10 років — гра про міське планування від зіркового дуету Стіва Фінна (Biblios) та Філа Вокер-Гардінга (того самого, що подарував світу Sushi Go!).

Хапай робітників, поки інші зівають
Гра котиться вісім раундів (чи чотири, якщо граєте вдвох), і кожен раунд — це маленька гонка. Ти ставиш своїх робітників у чотири рядки на головній дошці, де лежать смаколики: карти підрахунку балів (вони вирішують, за що тобі взагалі нарахують очки), плитки міста 3×3 з парками, водою та будівельними майданчиками, корисні плитки особливостей і яскраві пластикові будівлі. Підступ у тому, що місць у рядках обмаль: хто перший устиг — той і вершки злизав, а хто роззявився — задовольняється тим, що недогризли інші. Тож стеж за суперниками пильніше, ніж за власним районом.
Будуй вгору — бо хмарочоси люблять усі
Зібрані плитки ти викладаєш у власний район 3×3 — поверх старих, поруч, як душа забажає, головне щоб наприкінці всі дев’ять клітинок були заповнені. Пластикові будівлі ставляться на майданчики свого кольору, і ось тут починається найприємніше: ставиш одну на одну, ростиш будинки від одного до чотирьох поверхів, а чим вище хмарочос — тим жирніше бали. Парки й водойми, звісно, не забудовуєш — вони чекають свого зоряного часу, коли потрібна картка чи досягнення перетворить їх на купу очок.

Вісім міст — вісім способів стати найкращим
Кожна партія розгортається в одному з восьми реальних міст: Сідней, Венеція, Нью-Йорк, Барселона, Ріо, Лісабон, Мехіко чи Буенос-Айрес — і кожне має власну дошку досягнень з унікальними цілями. Венеція, як справжнє місто на воді, обсипає балами за водні простори; Нью-Йорк обожнює найвищі будівлі; Ріо тане від зелених зон. Хитрість у тому, що кожне досягнення може зірвати лише один гравець — устиг першим, ляснув своїм диском на клітинку, і суперникам залишається тільки скреготати зубами. Саме через це вісімка міст робить гру практично невичерпною: щоразу інша мапа, інші цілі, інша стратегія.
Тридцять хвилин — і пустир перетворюється на квартал мрії
Коли вісім раундів позаду, у кожного перед носом красується готовий район, і настає солодкий момент підрахунку: бали за зібрані карти, за виконані досягнення, за всі ті хмарочоси, що ти так дбайливо нарощував. Хто набрав найбільше — офіційно найкрутіший містобудівник за столом, і має повне право самовдоволено тицяти пальцем у свій квартал. А окрема насолода тут — компоненти: яскраві будівлі, які витягуєш навмання з тканинного мішечка (тактильний кайф!), товсті плитки, стильні ілюстрації — усе так і проситься, щоб у нього грали.

Сімейна, але з характером
Офіційно гра від 10 років, та насправді з нею впораються й молодші з невеличкою підказкою, бо правила прозорі як скло: ніякої прихованої інформації, усе лежить на столі, усі рішення зрозумілі. Але не дай цій простоті себе обдурити — тактичної глибини тут достатньо, щоб і досвідчений настільник почухав потилицю над вибором робітників і комбінацією плиток. Удвох це швидка архітектурна дуель, на трьох-чотирьох — повноцінна гризня за робітників і досягнення. “Cities” — ідеальний варіант на вечір, коли хочеться чогось розумного, гарного й не на три години.
Подобаються ігри про будівництво та планування? Подивись також на ці настілки:
- “Альгамбра” — будуй палац Альгамбру з плиток різних типів
- “Catch the Moon” — балансуй драбини під місяцем, де важать майстерність і краса
- “Istanbul: Choose & Write” — roll-and-write версія популярного Istanbul





